Ось і пролунав перший дзвінок, позаду
святкова «лінійка», уже і перший навчальний місяць майже минув… Починаймо активно
згадувати слова, якими відтепер будемо кожен день користуватися. До речі, деякі
з цих слів (наприклад, «школа», «журнал», «коридор», «кома», «крапка», «тире»,
«апостроф») прийшли до нас з іноземних мов.
Так, слово «школа» пройшло довгий шлях в
українську мову з давньогрецької, де мало значення ... «дозвілля»! Так, так!
Те, що для нас стало постійною і обов'язковою роботою, для греків було заняттям
на дозвіллі.
Слово «журнал» утворене від французького
слова «жур» - «день». На столі в учителя журнал. Не шукайте родичів цього слова
серед український слів, бо воно запозичене. Отже, виходить, що журнал - це
щоденник, у якому вчителі щодня записуються добрі й не дуже добрі оцінки
(бали) школярів. За хорошу оцінку вдома
похвалять, за погану - перепаде від батьків. Та вже ж не так, як у Голландії.
Там уведено спеціальний податок, який сплачують батьки, якщо їхній учень погано
вчиться.
Слово «коридор» недарма має спільний корінь зі словом корида.
Обидва слова походять від латинського «куррере»
- «бігати». Та слід пам’ятати, що в сучасній школі для бігу та інших
фізичних вправ є спортивні зали. Найдавніші розділові знаки - кома і
крапка. Вони з’явилися у друкованих книгах ХVІ століття.
Кома - слово з латинської мови; воно
мало значення: кую, б’ю, відсікаю, відрубую, відділяю.
Крапка - це буквальний переклад
латинського слова «пунктум». Це слово дало такі назви: пункт, пунктуація,
пунктир, пунктуальний.
Тире - слово французьке. Означало воно у
французькій - тягти. Першим застосував цей розділовий знак російський історик і
письменник М. Карамзін на початку ХІХ століття.
Апостроф - наймолодший правописний знак
нашого письма. З’явився він в українській граматиці і набув правописних прав за
радянських часів. Назву знаку взято з давньогрецької мови. Там вона означала:
кривий, зігнутий, повернутий...
Немає коментарів :
Дописати коментар