середа, 29 листопада 2017 р.

Літературні цікавинки

Дізнайтеся про цікаві факти з життя відомих світових письменників 
та поетів, їх вислови про книгу та читання, улюблені цитати з
прочитаних книг тощо.

Літературні постаті


· М.І. Костомаров мав феноменальну пам'ять. Він міг не тільки цитувати 
окремі місця з літописів, але й цілі акти і документи. З пам'яті виголошував 
великі уривки шевченкових поезій і вірші інших улюблених поетів,
декламуючи часто Байрона, Шіллера, Гете та Максимовича. 
А найбільше подобалися йому українські думи: поет-учений 
пам'ятав не тільки тексти всіх дум, але й усі відомі їхні варіанти.

· Найбільше мов серед українців знав А.Ю. Кримський —
 український вчений, письменник, перекладач. Коли його 
запитували, скільки мов він знає, відповідав: «Мабуть,  
шістдесят, а то й більше!» У дитячі роки він досконало
 вивчив німецьку, французьку та англійську мови. 
В юнацькі - добре оволодів грецькою, 
турецькою, італійською, давньоєврейською, санскритом. 
Мови  вивчав до кінця життя, став ученим-орієнталістом
світового рівня, спеціалістом з арабістики, тюркології та 
іраністики і лишив після себе понад тисячу наукових праць.
Він перший доніс до українського читача безпосередньо 
з оригіналів східну поезію, зробив переклад цілої її 
антології ІХ-ХУ ст., додавши вступні наукові довідки.


·  Перебуваючи у Парижі, Марко Вовчок заприятелювала 
із знаменитим французьким фантастом Жюлем Bерном. 
Наслідком їхньої дружби було те, що Жюль Верн дав
українській письменниці виключне право перекладу
його творів на російську мову. Вона переклала 
15 пригодницьких та науково-фантастичних 
романів Ж.Верна і сприяла популярності цього письменника. 
·   Г. С. Сковорода володів даром передчуття. Те, що він 
передбачив власну смерть, відомо багатьом, проте в історії 
залишився ще один неймовірний випадок. У 1770 році філософ 
три місяці жив у Києві у свого родича Іустина – начальника 
Китаївської пустині. Раптом під час прогулянки Подолом 
Сковорода відчув сильний трупний сморід. Наступного
 ж дня він всупереч проханням покинув Київ. Через два 
тижні в Києві почався мор і місто було зачинене.

· Один з найвизначніших письменників Франції, 
історик, філософ, поет Вольтер написав книжку 
«Історія Карла XII», яку до кінця XIX ст. було 
перевидано понад 100 разів. Дві сторінки в ній 
присвячено Україні та її гетьманові Івану Мазепі. 
У своєму творі Вольтер писав про Україну: 
«Україна завжди прагнула свободи, але, 
оточена Москвою, Туреччиною і Польщею, 
все була примушена шукати собі протектора 
в одній з цих держав». Мазепу він описував так: 
«Це була відважна людина, далекоглядна, невтомна 
в праці, хоч і поважного віку».


У СВІТІ ЦІКАВОГО ПРО КНИГУ ТА ЧИТАННЯ

·  Умільці багатьох країн створили цілу низку 
мініатюрних книжок, але мікромініатюрна книжка 
"Кобзар", створена українським майстром М. Сядристим,
 — найменша у світі: її площа — 0,6 кв. мм. 
Це майже у 19 разів менше від найменшої японської книги.
 Сторінки настільки тонкі, що перегортати їх можна лише 
кінчиком загостреного волоска. Зшито книгу павутинкою,
 а обкладинка зроблена з пелюстки безсмертника.

·  Читання – пожива для розуму і душі. Але виявляється, 
це ще й свого роду ліки. Британські нейрофізіологи 
з університету Сассекса дійшли висновку, що жодне 
заняття не розслабляє людину так, як читання книг. 
Душевний стан учасників експерименту за 6 хв. 
прослуховування музики покращився на 61%, 
після чашечки кави – на 54%, прогулянка на природі
 допомогла на 42%, а відеогра чи фільм – всього 
на 21%. Найкращий результат показало читання – 
за ті ж 6 хвилин душевний тонус   експериментальної
 групи зріс на 68%. Учений Девід Льюіс відзначив: 
«Головне, що захопившись змістом книги, людина 
розслабляється і забуває про всі неприємні думки». 
Тож читаймо!


ВИСЛОВИ,  АФОРИЗМИ ПРО КНИГИ ТА ЧИТАННЯ

«Читання гарних книг відкриває нам приховані 
в нашій власній душі думки»                                                                                                       

вівторок, 14 листопада 2017 р.

Найвідомішій дитячій письменниці світу сьогодні – усього 110 років!

Колаж: Укрінформ
З цієї нагоди ми вирішили розповісти вам кілька цікавинок, про які ви могли й не знати. А тепер знатимете!
  • Всесвітньо відома Пеппі Довгапанчоха з’явилася на світ 1944 року, а вперше видано її 1945-го. Повісті про рудокосу дівчинку постали з історій, які Астрід Ліндгрен розповідала своїй донечці, яка саме хворіла на запалення легень. Зараз “Пеппі Довгапанчоху” перекладено 92 мовами.
  • Українською “Пеппі Довгапанчоху” переклала Ольга Сенюк.
  • 2015 року в Швеції вийшло оновлене видання “Пеппі Довгапанчохи”. З ініціативи дочки Астрід Ліндгрен Карін з повісті прибрали згадки про “негритянського короля” Ефраїма, натомість його титул зазначили як “король Південного моря”. Як зазначила Карін, її мама не хотіла б, щоб хоч одне слово в її книжках ображало когось. В українських виданнях усе залишилося автентично – з неграми й негритянськими королями.
  • Повне ім’я Пеппі – Піппілотта Віктуалія Рулльгардіна Крусмінта Ефраїмсдоттер Довгапанчоха.
  • У Югославії з повістей про Пеппі було вилучено аж шість розділів – вважалося, що деякі описані там витівки Пеппі будуть поганим прикладом для югославських дітей, спонукатимуть їх не коритися вчителям і бешкетувати. Перше повне видання історій про Пеппі вийшло хорватською мовою 1996 року.
Українською видано чимало творів Астрід Ліндгрен. Серед них:
  • Малий і Карлсон, що живе на даху (переклад Ольги Сенюк), 1963.
  • Карлсон прилітає знову (переклад Ольги Сенюк), 1965.
  • Знаменитий детектив Блюмквіст (переклад Ольги Сенюк), 1968.
  • Нові пригоди Карлсона, що живе на даху (переклад Ольги Сенюк), 1971.
  • Пеппі Довгапанчоха (переклад Ольги Сенюк), 1977.
  • Брати Лев’яче Серце (переклад Ольги Сенюк), 1985.
  • Роня, дочка розбійника (переклад Ольги Сенюк), 1987.
  • Пеппі Довгапанчоха. Малий і Карлсон, що живе на даху (переклад Ольги Сенюк), 1990.
  • Міо, мій Міо. Расмус-волоцюга. Брати Лев’яче Серце (переклад Ольги Сенюк), 1990.
  • Пригоди Еміля з Ленеберге (переклад Ольги Сенюк), 2010.
  • Книжка про Лотту з Бешкетної вулиці (переклад Галини Кирпи), 2010.
  • Домовичок Нільс Карлсон (переклад Галини Кирпи), 2010.
  • Сонячна галявина (переклад Галини Кирпи), 2011.
  • Діти з Гамірного (переклад Ольги Сенюк), 2012.
Автограф Астрід Ліндгрен, адресований перекладачці Ользі Сенюк
Сподіваємося, ви згадаєте дитинство і захочете ще раз перечитати улюблені книжки. Читайте українською!
За матеріалами http://prostir.co.ua