середа, 11 квітня 2018 р.


Шкільна бібліотека – центр творчого розвитку дитини (до 100-річчя від дня народження

 Василя Сухомлинського)


Картинки по запросу разделители для блогов


Сухомлинський про професію вчителя
     "Головне завдання початкових класів – це навчити дитину вчитися, сформувати інструмент, без якого дитина стає невстигаючою, нездібною…Цим інструментом є п’ять умінь: вміння спостерігати, думати, висловлювати думку про те, що бачу, роблю, думаю, спостерігаю, читати, писати."

    «Урок – це дзеркало загальної і педагогічної культури вчителя, мірило його інтелектуального багатства, показник його світогляду, ерудиції»
     "Учитель готується до хорошого уроку все життя... Така духовна і філософська основа нашої професії і технологія нашої праці: щоб дати учням іскорку знань, вчителеві треба ввібрати ціле море світла".
      Як створити колектив однодумців, об'єднаних єдиною педагогічною ідеєю. "Педагогічна ідея - це крила, на яких підноситься колективна творчість. Ідея надихає колектив, і починається найцікавіше й найпотрібніше в шкільному житті - колективна дослідницька робота".
Творчість – це не сума знань, а особлива спрямованість інтелекту, особливий взаємозв’язок між інтелектуальним життям особистості і проявом її сил в активній діяльності.                                                                       
  "Серце віддаю дітям"       
  "Кожна дитина повинна бути щасливою"
  «Несу любов до дитини через все життя...»
   “Вчительська професія, - це людинознавство, постійне, те, що ніколи не припиняється, проникнення у складний духовний світ людини. Чудова риса – постійно відкривати в людині нове, дивуватися новому, бачити людину в процесі її становлення – один із тих корінь, які живлять покликання до педагогічної праці”.
     «Ми маємо справу з найскладнішим, неоціненним, найдорожчим, що є в житті, -   з людиною.»
    «Наша праця - формування людини, і це покладає на нас особливу відповідальність, яку ні з чим не зіставити».

Вимоги до діяльності вчителя:
1.     Систематичне піклування про всебічний розвиток дитини.
2.     Любов до дітей і кожної окремої дитини.
3.     Повага до дитини, вміння бачити в кожній людині особистість.
4.     Віра в дитину як запорука педагогічного успіху.
5.     Глибоке знання дитини.
6.     Розуміння дитини – педагогічна емпатія.
7.     Бережливе ставлення до духовного світу і природи дитини.
8.     Вміння розвивати у дитини почуття власної гідності.
9.     Вміння включати дитину в коло інтересів, життя і турбот інших людей.
10. Бути другом, мудрим радником дитини.

Властивості педагогічної професії:
а) «Ми маємо справу з найскладнішим, неоціненним, найдорожчим, що є в житті, -   з людиною. Від нас, від нашого вміння, майстерності, мистецтва, мудрості залежить її життя, здоров'я, розум, характер, воля, громадянське й інтелектуальне обличчя, її місце і роль у житті, її щастя»;
б) кінцевий результат праці віддалений в часі;
в) багатофакторність впливів на дитину, «... завдання - боротися за людину, переборювати негативні впливи і давати простір позитивним ». Розумний, умілий, мудрий вихователь;
г) «Об'єкт нашої праці - найтонші сфери духовного життя особистості, яка формується, - розум, почуття, воля, переконаність, самосвідомість». Впливати тим же. Найважливіші інструменти впливу - слово, краса довкілля і мистецтва,
Якості педагога - майстра:
1) "Учительська професія - це людинознавство, постійне проникнення в складний духовний світ людини, який ніколи не припиняється...  Це подив перед багатогранністю і невичерпністю людською";
2) " ... практична педагогіка - це знання й уміння, не тільки доведені до ступеня майстерності, але й підняті до рівня мистецтва... виховувати й відчувати її індивідуальний світ";
3)     " Наріжний камінь педагогічного покликання - це глибока віра в можливість успішного виховання кожної дитини». Терплячість до дитячих слабостей, мудрість в розумінні дитини, конфліктів:
4) «Гармонія серця і розуму» педагога. «Чуйність, сердечна турбота про людину - це плоть і кров педагогічного покликання»;
5) «... Уміння настроювати себе на задушевну розмову з учнем, особливо з підлітком, надзвичайно важливе в тій майстерні педагогічних засобів, яку повинен створити для себе кожний учитель. Це вміння треба виховувати в собі, створювати, удосконалювати, «відшліфовувати», робити тоншим і більш дійовим... необхідно глибоко проникати в душу дитини, вдумуватися в те, чим вона живе, як вона дивиться на світ, чим є для неї люди, що оточують її.
Дорогий мій колега, щоб стати справжнім вихователем, треба пройти цю школу сердечності - протягом тривалого часу пізнавати серцем усе, чим живе, що думає, з чого радіє й чим засмучується ваш вихованець. Це одна з найтонших речей у нашій педагогічній справі»
Головними рисами такого вихователя – гуманіста є :
1.Мудрі любов і влада педагога над розумом і душею дитини.
2.Багатство думки, висока загальна культура.
3.Спільні з дитиною погляди на життя, людину як найвищу цінність.
4.Здатність зцілення душевних ран дитини.
5.Ніжне, ласкаве ставлення до дитини.
Гуманістичні принципи педагогіки:
1. Пізнання багатогранності дитини.
2. Віри в її неповторність і талановитість.
3. Визнання природного оптимізму дитини.
4. Обережного звернення до її душі й розуму.
5. Захисту багатства людської природи в дитячій душі.
6. Виховання в учнів самоповаги.
7. Утвердження краси в природі і в людині.