Нова Українська Школа

















































































































Читання – справа сімейна

Шановні батьки, бабусі та дідусі!

Бажаєте, щоб ваша дитина всебічно розвивалася, пізнавала світ, відчувала духовну єдність з родиною, мала інтерес до життя, до книги – читайте! А ще краще – читайте разом!

Чим більше ви самі читаєте вдома, тим більшою є ймовірність того, що ваша дитина полюбить книгу і буде добре навчатися в школі.

Сподіваємося, що добірки порад «Як» і «Що» ЧИТАТИ стануть вам у нагоді!

Приємного читання та спілкування у колі сім’ї!


Як заохотити дитину до читання





Книжкограй



Як і що читати дітям від народження до 3 років





Як і що читати дітям від 4 до 6 років





Як і що читати дітям від 7 до 11 років





Як і що читати дітям від 12 до 15 років




Письменники радять: десять книжок, які слід прочитати саме в дитинстві



Варто прочитати батькам




Нова українська школа – це ключова реформа Міністерства освіти і науки. Головна мета – створити школу, у якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, як це відбувається зараз, а й вміння застосовувати їх у житті.

НУШ  це школа, до якої приємно ходити учням. Тут прислухаються до їхньої думки, вчать критично мислити, не боятись висловлювати власну думку та бути відповідальними громадянами. Водночас батькам теж подобається відвідувати цю школу, адже тут панують співпраця та взаєморозуміння.

Бібліотека Нової Української Школи

Картинки по запросу нова українська школа

Концепція Нової Української Школи

  • http://nus.org.ua/wp-content/uploads/2017/07/konczepcziya.pdf
  • http://nus.org.ua/
Рекомендації "Новий освітній простір"

  • https://ula.org.ua/images/uba_document/sekcii/school/19.08.2018/new_ed_space.pdf




Дистанційне навчання для всіх: Верховна Рада прийняла закон №6437 про інклюзивну освіту

Новий закон захищає права дітей з особливими потребами






Дистанційне навчання для всіх: Верховна Рада прийняла закон №6437 про інклюзивну освіту

23 травня 2017 г. Верховна Рада проголосувала за закон, що гарантує державну підтримку освіти дітей з особливими потребами на всіх рівнях – від шкільного до вузівського.
Держава зобов’язується фінансувати з бюджету навчання за індивідуальними програмами дітей з особливими потребами, створювати для них зручне і безпечне середовище. Вперше на законодавчому рівні серед способів отримання освітніх послуг прописано дистанційну форма навчання. Проміж основних засад освіти в Україні тепер зазначається  навіть доступність для осіб з особливими потребами освітніх послуг, зокрема інклюзивної освіти, за місцем проживання. Учні з особливими потребами отримують право на освіту за допомогою будь-якої доступної для них мови, включно з мовою жестів чи шрифт Брайля.
За словами міністра освіти і науки Лілії Гриневич, «зараз лише 4 000 дітей з особливими потребами залучені до інклюзивної освіти, а це лише 10% від загальної кількості таких дітей».
Закон передбачає створення у середніх загальноосвітніх навчальних закладах інклюзивних і/або спеціальних класів, а також класи чи групи з очною, заочною та дистанційною формами навчання. Окрім того, в системі середньої освіти можливе створення для таких дітей спеціальних вечірніх/змінних шкіл.
В галузі середньої професійної, вищої і післядипломної освіти закон захищає права осіб з особливими потребами на отримання рівної освіти з урахуванням стану здоров’я.
Також нормами закону визначається ключова термінологія, поняття «індивідуальне» і «дистанційне».
«Особа з особливими освітніми потребами – особа, яка потребує додаткової постійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі з метою забезпечення її права на освіту, сприяння розвитку її особистості, поліпшення стану її здоров'я та якості життя, підвищення рівня участі у житті громади».
«Інклюзивне навчання – система освітніх послуг, яка забезпечує реалізацію права на освіту осіб з особливими освітніми потребами та їх соціалізацію та інтеграцію в суспільство».
«Індивідуальна програма розвитку особи з особливими освітніми потребами – документ, що забезпечує індивідуалізацію навчання особи з особливими освітніми потребами, визначає перелік необхідних психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових та інших послуг і засобів для розвитку дитини та розробляється групою фахівців з обов'язковим залученням батьків чи інших законних представників дитини».

Бібліотека не вписується в концепцію «Нової української школи»

Міністр освіти і науки Лілія Гриневич презентувала концепцію «Нової української школи» – така собі ідеологія реформи середньої освіти в Україні, що повинна почати діяти в 2018 році. Інформації в світі з кожним днем стає все більше, діти намагаються усе запам’ятати, а особливого сенсу у всьому цьому не видно. Тому, нові українські керманичі від освіти спробують змінити все на краще. Хочете знати як саме? – читайте концепцію

Знайшов у тексті концепції згадки про школярів, вчителів, державу, батьків… але жодного слова про бібліотекарів. Можливо, у міністерстві вважають, що шкільний бібліотекар здатний вести лише облік підручників, а задовольняти інформаційні потреби вчителів та учнів повинен хтось інший? 

У Концепції сказано – На допомогу вчителеві буде створено освітній портал з методичними та дидактичними матеріалами, українськими е-енциклопедіями, мультимедійними підручниками та інтерактивними он-лайн-ресурсами. Нічого більше не відомо про цей портал, але трохи лячно якщо він виглядатиме та функціонуватиме на подобі діючого монівського репозиторію підручників ЦОК

Для розбудови Нової української школи потрібен не рік і не два… проте, першу фазу реалізації (2016-2018 рр.) вже запущено і саме на цій фазі передбачено формування національної е-платформи електронних курсів та підручників. Google Академія не дасть збрехати, що е-книги в школі поки terra incognita для наших дослідників, а не завадило б спершу дізнатися, чи зручно діткам працювати з електронними підручниками. 

Представлений варіант концепції не є остаточним, тому бібліотекарям (а особливо шкільним!) варто поспішити долучатися до обговорення та нагадати про себе за адресою novashkola@mon.gov.ua.
З сайту http://www.xn--80abaqzevto0rc.xn--j1amh/2016/08/blog-post_24.html










На рівні навчального закладу накопичилося чимало важливих проблем, які потребують невідкладного вирішення. Не очікуючи на швидкі результати реформування галузі, доводиться діяти самостійно і вже сьогодні. Напрямок руху визначений у словах ученого, директора ліцею «Гранд» Володимира Співаковського:
« Революції в освіті не буде…Потягнеться повільна еволюція. І то там, то там почнуть з’являтися зони прориву в нових знання і уміннях… А потім виникне ланцюгова реакція, яку вже зупинити ніхто не зможе. Світ стрімко йде вперед»… Отож, станьмо «агентами змін», про яких говорила міністр Л. Гриневич! Будемо вибудовувати зони прориву безпосередньо у своїх навчальних закладах. Однією із них є шкільна бібліотека.
З початку нового століття інформація стала глобальним чинником світового прогресу. Тому нині маємо нагальне завдання: відкрити для неї «двері» школи, знайти місце і механізми опрацювання, створити міцну інформаційну платформу для набуття знань. До виконання цього завдання найбільш наближена шкільна бібліотека.  Звідси постає потреба у реорганізації бібліотеки в шкільний бібліотечно-інформаційний центр (ШБІЦ). Усвідомлення такої потреби в шкільних бібліотекарів триває здавна, хоч справа донині не набула практичного втілення.
З метою унормування новітніх бачень і створення необхідного підґрунтя для функціонування ШБІЦ Українським інститутом нормативної інформації підготовлено проект документа «Примірне положення про шкільний бібліотечно-інформаційний центр».
Робота виконана в ході Всеукраїнського експерименту за інноваційним освітнім проектом «Шкільна електронна бібліотека «ШБІЦ-інфо». Примірне положення разом з пояснювальною запискою направлено до Міністерства освіти і науки, Інституту модернізації змісту освіти для розгляду, організації публічного обговорення та підготовки відповідного нормативно-правового акта.
У документі відображено сучасні підходи до роботи бібліотеки як інформаційного підрозділу, внесено зміни до переліку основних функцій, змісту окремих операцій, за-фіксовано рішучу відмову від пасивного бібліотечного обслуговування на користь ак-тивного інформаційного забезпечення. Основою перетворень стане впровадження у ро-боту ШБІЦ інформаційно-комунікаційних технологій, автоматизованих бібліотечно-інформаційних систем.
У проекті Примірного положення визначено технічне та комунікаційне оснащення ШБІЦ, знаходить своє вирішення проблема інформаційного забезпечення малокомп-лектних шкіл. Документом передбачена нова посада керівника ШБІЦ – інформаційний адміністратор. Виходячи зі змісту його роботи, посаду пропонується віднести до кате-горії педагогічних працівників. Це забезпечує мотивацію і належне матеріальне стиму-лювання фахівця.
Успіх реформування шкільної бібліотеки прямо залежить від прийняття самої ідеї керівником навчального закладу та бібліотекарем. Саме їх ентузіазм і творча енергія за-кладуть основу для нинішніх і майбутніх перетворень в освітньому процесі. Автономія школи і педагогічна свобода вчителя отримають дієві важелі для своєї реалізації.
Ознайомитися з повними текстами проектних документів можна на сайті Українського інституту нормативної інформації за посиланням:
Запрошуємо активних керівників шкіл, бібліотекарів до плідної співпраці, пере-творення книгозбірні в повноцінний інформаційний центр.
 Ю. Зражевський, керівник проекту «Інформаційне забезпечення загальноосвітнього навчального закладу»

Немає коментарів :

Дописати коментар