Смачна історія "Енеїди" 

(до 225 річниці з часу видання відомого твору 

Івана Котляревського)

"Енеїді" Івана Котляревського - 225! Хто читав цей твір, погодиться - праця титанічна!

Письменнику вдалося яскраво відобразити життя, побут, звичаї, віруваня різних суспільних верств населення 18 століття, докладно описавши народні страви, напої, одяг, взуття та інші предмети матеріальної і нематеріальної культури українців.

Яскраво в "Енеїді" представлено гастрономічні вподобання українців. Деяким згадуваним у творі наїдкам уже кілька сотень років. До нашого часу збереглося чимало рецептів страв, смак деяких ми пам'ятаємо ще дитинства.   

То що ж споживали на обіді у Латина моторний парубок Еней і його побратими? - дізнаємось з уривку:

І зараз попросив до столу
Латин Енеєвих бояр,
Пили горілку до ізволу
І їли бублики, кав’яр;
Був борщ до шпундрів з буряками,
А в юшці потрух з галушками,
Потім до соку каплуни;
З отрібки баба-шарпанина,
Печена з часником свинина,
Крохналь, який їдять пани...

Там лакомини разні їли…
Сластьони, коржики, стовпці,
Вареники пшеничні, білі,
Пухкі з кав’яром буханці.

Що ж таке кав’яр, шпундра чи потрух? Шукаємо пояснення в інтернеті:

Кав’яр - риб'яча ікра, солена зі спеціями. Особливо цінується кав'яр з осетрових, але готують і з інших риб, зокрема щуки, судака, окуня тощо. Ще у XVIII ст. кав'яру виробляли так багато, що навіть селяни дозволяли собі його їсти у свята, які траплялися в піст.

Шпундра або ще називають шпундри - найхарактерніша українська страва, яку традиційно готують із свинини й буряка в бурячаному квасі. 

Потрох з галушками - суп, зварений на курячих шлуночках. Туди додавали галушки (варене тісто у вигляді квадратиків або кульок). Ця страва була легкою у виконанні та надзвичайно поживною. 

Каплуни - страва приготована зі спеціально відгодованого півня. Каплуна готували цілком, в основному запікали як парадну страву. Курчат смажили і відварювали, курку відварювали на бульйоні тушили шматочками.

Баба-шарпанина - це старовинна українська страва в основі якої - риба. Шматочки риби (тарані, козлики, судака або чабака) запікають у рідкому тісті, засмаженому олією, морквою та цибулею. Зазвичай страву готували з дрібної рибки - отрібки, тобто з дріб’язку, та на свята брали рибу кращу, хоч би й коропа. Незвична задерикувата назва страви походить від способу приготування: варену рибу, обираючи м’ясо від кісток, шапрають, роздирають на шматочки, от і виходить з того пошарпане м’ясо, шарпанина. Слово ж «баба» означає у даному контексті «запіканка». Бо дослівно з праслов’янської «баб» - «набухати, роздуватися, ставати кулястим»; «баба» - галушка, кругле печиво. Тобто, баба  - це борошняний виріб, який варять чи запікають. 

Крохналь - кисіль, який був стравою заможних.

Сластьони - українська десертна страва у вигляді кульок з тіста, засмажених у киплячому маслі. Також існують варіанти смажених і запечених сластьон. Як і всі страви з пряженого тіста, вимагали великої кількості олії, тому їх виготовляли на гостини, вечорниці, свята, що випадали у піст, на гостинці для дітей.

Стовпці - хлібні вироби, що готувалися з гречаного тіста на олії. Їх ще називають гречаниками - млинці з дріжджового тіста, які їли зі сметанкою.

Наведемо ще один уривок з цікавими назвами страв:

Тут їли разнії потрави
І все з полив’яних мисок,
І самі гарнії приправи
З нових кленових тарілок:
Свинячу голову до хріну
І локшину на переміну,
Потім з підливою индик;
На закуску куліш і кашу,
Лемішку, зубці, путрю, квашу
Із маком медовий шулик…
П’ять казанів стояло юшки,
А в чотирьох були галушки,
Борщу трохи було не з шість.

Потрава - те ж, що й страва, їжа. В «Енеїді» потравою називається страва типу печені, смажені.

Лемішка - кашоподібна борошняна страва. У горщик з підсоленим окропом всипали підсушене гречане борошно, постійно перемішуючи та розтираючи його кописткою, щоб не утворювались грудки. Потім цю загуслу масу ставили у піч упрівати на одну годину. Вживали лемішку переважно в піст з олією чи «пісним» молоком з конопляного або макового сім'я. Готували лемішку на сніданок чи на вечерю.

Зубці. Ця страва схожа на кутю. Її основними інгредієнтами були очищені зерна ячменю, товчене і просіяне конопляне насіння. Зубці на смак були трохи солодкуватими, тому їх дуже любили діти і вважали ласощами. З раціону українців зубці зникли в кінці XIX століття.

Під час посту українці традиційно готували путрю - кашу з неподрібненої ячмінної крупи з додаванням квасу або житнього солоду. Кашу не варили, а заливали квасом та залишали на добу в теплому місці для ферментації. До готової путрі додавали смажену цибулю, а коли не постували - товчене сало.

Кваша - страва з гречаного чи житнього борошна з солодом, подібна до густого киселю. Квашу готували з двох частин житньої та однієї частини гречаного борошна, а також невеликої кількості борошна з житнього солоду.

Шулики, шуляки також ламанці - традиційна страва української кухні під час Маковія або Спасу. Порізані на невеликі шматочки пшеничні коржі, залиті розведеним медом разом з тертим у макітерці маком.

Ох, накрити б стіл оцими смаколиками)) 

Про кухню козака Енея і справжню історію «Мертвих душ»Що їли наші предки - свідчить "Енеїда"

Гастрономічний спадок Енея: особливості української національної кухні з «Енеїди» Котляревського
"Енциклопедія народу": як українська мова в "Енеїді" Котляревського спричинила зміни
Іван Котляревський: українська спецоперація «Енеїда»

https://bibliograflviv.blogspot.com/2023/09/225.html?fbclid=IwAR1RsGVSh0WMG1N5XO9imgdYL9sokjDXBsQ4fVdkKDQluhtqFXXbLot71vA