Я - шкільний бібліотекар
З самого дитинства книги були моїми кращими друзями. Вони супроводжують мене завжди. У моєму домі стояли книжкові шафи, заповнені книгами. У сім'ї всі любили читати: мама, тато, сестра. Будучи ученицею я була постійним відвідувачем нашої шкільної бібліотеки. Книги «ковтатались» моментально. Спочатку це були Валентина Осеєва, Жуль Верн, Каверін, Дефо, Марк Твен в старших класах - Гюго, Лєрмонтов, Толстой, Дюма, Ремарк ....
Спливає картинка з далекого дитинства. Мені вісім років, я вперше переступила поріг дитячої бібліотеки, мене зустріла бібліотекар. Бібліотека вразила мене. Яких тільки книг тут не було! Починаючи з казок для найменших і закінчуючи, як мені здавалося, нудними книгами для дорослих. І ось у мене в руках красива величезна книга казок і я не можу відірватися від неї. Казкові герої вразили мою дитячу уяву. Саме тоді я повірила в те, що добро завжди перемагає зло. Світ наповнився яскравими неповторними фарбами, виріс до розмірів Всесвіту.
![](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiBohr-gilNNRmpxKMIl3DJ6lEBl02AKX5yMJ3gZ7JoYN1e0j0LL92bbK8pLDMKFZYaKmhHc9_b5rWsuTD1iS0iCAQzHWKiP1YclGkb2_H66WGXafWdvm715PcGiF_JqoYR9yno1bXqHQ/s320/2013-03-12+12.04.14.jpg)
Працюючи шкільним бібліотекарем, я намагаюся збагатити незміцнілі душі дітей любов'ю, милосердям і мужністю. І книжки при цьому є моїми найкращими порадниками. Дуже хочеться, щоб випускники, відвідуючи школу, говорили: «Тут добре і затишно, як і багато років тому». Вірю, що любов до книг вони пронесуть через роки.
«Людина, для якої книжка уже в дитинстві стала такою необхідною, як скрипка для музиканта, як пензель для художника, ніколи не відчує себе обділеною, збіднілою, спустошеною» В. Сухомлинський
Немає коментарів :
Дописати коментар